Меню
Історія боротьби з імперією зла

Історія боротьби з імперією зла

Author content: Valerii Zhukov

Жодне твердження росіян не можна приймати за істину, якщо не побачиш на власні очі підтвердження /Роберт Хайнлайн/

У ці спекотні серпневі дні західноєвропейська і російська еліти були захоплені прогнозом можливого рішення Президента США шодо російського питання. Візування Д.Трампом закону Countering America’s Adversaries Through Sanctionsо (протидія противникам Америки за допомогою санкіцій) ознаменується в сучасній історії як повторний перехід США від системи стримувань і противаг до активної протидії агресивній політиці Росії (попередній демарш був реалізований адміністрацією Р.Рейгана у 1983 році).

Дивно, але майже 80 років тому, саме на початку серпня 1939 року, в американському журналі “Вражаюча наукова фантастика”, з’явилось перше фантастичне оповідання Роберта Хайнлайна – майбутнього співавтора гучної рейганівської програми СОІ – «Стратегічна оборонна ініціатива». Звільнившись з військово-морського флоту і проживаючи на невелику пенсію за інвалідністю, з метою отримання додаткового заробітку, Роберт Хайнлайн у 1939 році спробував себе в ролі письменника. Після першої публікації він отримав гонорар в розмірі 70$, а також підписав з редактором Журналу договір про співпрацю на постійній основі.

Незабаром знання і досвід, отримані на військовій службі, стали в нагоді під час Другої світової війни. Два майбутніх відомих письменника-фантаста – Р.Хайнлайн і Айзек Азімов, працюючи в науково-дослідній лабораторії ВМФ США, спеціалізувалися на: боротьбі з обмерзанням літаків на великих висотах, а також розробці апаратури для “сліпої” посадки і створенні висотно-компенсуючого костюму, що використовується льотчиками на значних висотах. Вже у вісімдесяті роки, знаходячись у складі Консультативної ради з національної космічної політики, Р. Хайнлайн не тільки взяв участь у створенні програми “Стратегічна оборонна ініціатива”, але й став співавтором знаменитої промови Рональда Рейгана, в якій СРСР був названий імперією зла.

Будучи одним з найбільш відомих письменників-фантастів протягом багатьох десятиліть, Роберт Хайнлайн, крім усього іншого, написав саркастичну розповідь про “ненав’язливий радянський сервіс”, з яким особисто зіткнувся у 1960 році. Втім, можливо, “Inside Intourist” був надрукований як пам’ятка для туристів з цивілізованих країн, що бажають відвідати СРСР.

Витяг з розповіді говорить сам за себе: “Ви обмінюєте в” Інтуристі “чотири карбованці за долар, а це означає, що вас обдирають, як липку, бо реальний курс близький до сорока карбованців за долар. У готелі вам запропонують на вибір “люкс” або туристичні класи “А” і “Б”. Самотній мандрівник може ризикнути зупинитися в туристичному класі “Б”, якщо він не заперечує проти громадського туалету, ванної сумнівної чистоти і ліжка з сусідом у власному номері. Але, поклавши руку на серце, я ніяк не можу рекомендувати вам і категорію “люкс”, тому що навіть краще в Росії – приголомшливо кепсько по нашим стандартам – ванні кімнати без ванни, навіть цілі готелі без ванн, відсутність гарячої води, “ексцентричні”, якщо не гірше, туалети, несмачна їжа, брудний посуд, очікування, що зводять з розуму. Після прибуття вам, в обмін на туристський ваучер, вручать безліч документів. Одним з них виявиться книжечка з купонами на харчування – по чотири на кожен день. Місця, де вас годує “Інтурист”, варіюють від стерпного до дуже поганого. Їдальня часто виявляється закритою – там може з’явитися політична делегація з Азії або Африки, або  театральна трупа, що гастролює та взагалі хто завгодно. У будь-якому готелі “Інтуристу” будь-який сервіс може бути скасований без попередження. Ваш гід може і не бути впертим комуністом, і, якщо вирішить, що вам можна довіритися, він або вона будуть досить відверті. Тільки будьте обережні і не згадуйте нічого, що має хоча б віддалене відношення до політики, якщо поблизу є третя особа, особливо водій. Він може виявитися політичним супроводжуючим, який знає англійську, але робить вигляд, ніби не знає її “.